година спілкування Слава незламним захисникам

Година спілкування               «Слава незламним захисникам»

Мета:  пробудити почуття відповідальності перед наступним поколінням; формувати в здобувачів освіти розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни, виховувати глибоку повагу до воїнів, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства, розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до неньки – України.

Наочне оформлення: національна символіка: Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн, вишита карта України.

Розцвiтай, Україно, 
Ти квiтками калини
I рости, Україно, синiв,
Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли 
Вiд усiх чужакiв-ворогiв.

Звучить пісня «Українці» -

) https://www.youtube.com/watch?v=hnXKp1BiAis

         Вчитель: Сьогодні в  нас година спілкування посвячена Дню захисника -  «Слава незламним захисникам». 14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України.

     Сьогодні українці святкують День захисника України – свято звитяги українського лицарства, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України.

14 жовтня українці відзначають ще три великих свята:
- День святої Покрови Пречистої Богородиці
- річниця створення Української повстанської армії (УПА) - 1942 р.
- День Українського козацтва

Перегляд відео «Україна – це ти» (https://www.youtube.com/watch?v=076EyPEVWuU)

Учень. Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів –   все це наша Україна.

Учень. Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки,вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.

Учень

Україні

Ти синім небом дивишся на мене,
Щоб я, бува, душею не зачах.
В моїх ночах — тополь свічки зелені,
В моїх ночах, в задуманих очах.
В моєму щасті твого щастя зливи,
В моїй крові пожар твоїх калин.
З твоїх давнин на плечах вітер сивий,
Гіркий, печальний вітер, мов полин.
За мною ходять твого горя тіні,
Лицем до твого сонця я встаю.
В твоїм сумлінні — і моє сумління
По проводі життя передаю.
З твоїх знамен несу своє я кредо.
Впаду як треба. Тільки ти — іди.
…Дивлюсь вперед. І бачу попереду,
Себе з тобою бачу назавжди.

Учень. Військові традиції не вмирають, доки існує сам народ, доки розвиваються його Збройні Сили. 14-го жовтня ми віддаємо данину любові та поваги до захисника України.

Учень

Вітчизну зі святом вітаємо нині

І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,

Навіки слава, слава Україні,

Її народу слава і хвала!

Гімн України

Учень  Збройні Сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.

  Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих,  чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

Учень. Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Учень. Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних віків.

Вчитель. Україна сьогодні незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти рідну землю. І служать наші хлопці сьогодні Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній справа честі і обов’язку...

Ведучий. Свято День захисника України офіційно встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента «…З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості».
   До цього дня Україна йшла довгим і тернистим шляхом. Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі і саме цього дня особливо гостро постала після російської анексії Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей.
    Безпрецедентні зразки мужності та відваги, явлені нашими солдатами на передовій новітньої російсько-української війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави

Вчитель. Крім того, 14 жовтня в Україні традиційно відзначається День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, а також чергова річниця створення УПА. Згідно зі свідченнями істориків, саме на Волині, в урочищі Вовчак Турійського району Волині,14 жовтня 1942 року, на Покрову, зародилась Українська Повстанська Армія. У 1943-1944 роках тут діяла велика база УПА під назвою «Січ».

Вчитель. До слова, єдиний живий учасник бою в урочищі Вовчак - дев’яностооднорічний повстанець з Володимира-Волинського Петро Мартинюк, ветеран УПА на псевдо «Дуб». Він та його дружина Ольга, зв’язкова УПА на псевдо «Ліщина», досі несуть у серці непохитну віру в Україну.

Повстанцям України

Біжать роки, як той струмок,
Що витікає в річку,
І нерозривним ланцюжком
В життя лягають стрічку.
Усе буває на шляхах —
І гори, і рівнини,
Та подвиг ваш в людських серцях
Ніколи не загине.
Бо в ті далекі вже роки,
Коли земля горіла,
Щоби свободу зберегти,
Вас звала Україна.
А ви такі ще молоді
Назустріч вийшли долі,
Хоч вам співали солов’ї
Й світили ясні зорі.
На поклик серця і душі
Від рідних і від дому
Ішли повстанці вдень й вночі
Та по шляху крутому.
Бо мужні лицарі були,
Козацького ще роду.
Свободу в серці зберегли
І гідність для народу,
І подвиг той їх боротьби
Під тризубом держави.
Вони зробили, що змогли,
Для нас не ради слави.
Вже синьо-жовті прапори
Над нами майоріють,
А молоді дочки й сини
Зерно свободи сіють.
Стрімкий пливе у вічність час,
Сади цвітуть повсюди,
І світло волі гріє нас,
Ласкає серце й груди.
Прийшла відродження пора,
Прийшла пора творити
І, як вояки із УПА,
Для України жити.

   Вчитель. У християн східного обряду сьогодні свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови здавна є одним із найулюбленіших українських свят. Воно було введено у християнство тільки в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі).. За переказами, чудо сталося в X столітті, коли столиця Візантії була в облозі ворожим військом.  Греки були не в силі захиститися від них. У надії на милість Божу імператор звелів усім зібратися для молитви у Влахернському храмі, де зберігалася Риза Божої Матері. О четвертій годині ночі святий Андрій, Христа ради юродивий, до речі – слов’янин за походженням, підвів у молитві очі догори і побачив Божу Матір в оточенні ангелів і багатьох святих: Пречиста Діва слізно молилася за християн, а потім зняла сяючий покров, яким було вкрито Її голову, та розгорнула його над усіма, хто тієї ночі молився в храмі.

      Вчитель. Підбадьорені розповіддю про небесне заступництво Богородиці, греки, хоча й з малими силами, рішуче взялися захищати рідне місто та здобули перемогу.

Свято День українського козацтва продовжує історичну традицію Запорізької Січі. Запорізькі козаки шанували Богоматір і вважали її своєю заступницею. Військові походи Війська Запорізького традиційно починалися молитвою біля храму на честь Покрова Пресвятої Богородиці.

Учень.

Пречиста Свята Покрово –
Козаків покровителько!
І наших звичаїв хранителько!
Молюся тобі, Богородице мила,
Щоб славою ти Україну покрила,
Як землю багрянцем дібров,
Щоб ворог її не зборов.
Даруй доброту і любов.
Візьми нас під свій
Материнський Покров!

Вчитель. За вікову історію української народності наша земля не один раз закликала своїх синів стати на її захист. І ніколи ці заклики до оборони рідного краю не залишилися не почутими. Боротьба за незалежність України продовжується і зараз. На Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти – добровольці  та воїни української армії. 

Сьогодні Україна вся в плачу,
По всіх усюдах б’ють церковні дзвони.
Запалим в кожнім домі ми свічу.
І всі разом підійдем до ікони.

Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.

Запалим на вікні вогонь скорботи

За тих Героїв, що не впали духом.

І не дали країну побороти.

Нехай же Вам земля всім буде пухом

Вчитель. Схилимо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України  – героїв небесної сотні і героїв АТО. Пам’ять про  загиблих  вшануймо хвилиною мовчання.

                                           ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Учень. Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов,язково шанувати тих, чий святий обов,язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею. Як колись для козака почесним обов,язком була служба в Запорозькій Січі, так і сьогодні захищати рідну землю – це почесний обов,язок для наших юнаків.
Мільйони людей вірять, що небо нашої України-матері стане мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир! Ми повинні розуміти, як важко нашим воїна знаходитися далеко від своїх родин і друзів, як важко кожного дня переживати смертельні ризики та втрати побратимів. Ми повинні показувати нашим захисникам нашу підтримку, повагу, віру.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.
Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

Пісня  Ірини Федишин           «Лише у нас на Україні»

https://www.youtube.com/watch?v=VSZyOq4KFN8

Класний керівник групи№ 6

«Робітник комплексного ремонту

і обслуговування будинків»                                                 Н.В.Турецька